Літератори - плем'я не найбільш приємне та доброчинне. Там, де раптово з'являються годівниці, відбуваються доволі бридкі сцени. Можуть й задзьобати, особливо в голодний кризовий час. І «культурологійна мафія» може створитися - всіляке буває...
http://muza.in.ua/deviatsiya/137-mozhli ve-zlittja-oligarkhijjnogo-rezhimu-z.htm l
http://muza.in.ua/deviatsiya/137-mozhli
Складена презентаційна текстівка для порталу МузаUA:
В одному з чисел журналу „Світ”, навколо якого 1906 року виникло об’єднання українських модерністів, стверджувалося, що „Молода муза” репрезентує „відомий в инших народів напрямок декадентський, символістичний, модерністичний, естетичний — і як там його всіляко називають. Мета цього напрямку служити красі”.
Петро Карманський, Василь Пачовський, Михайло Яцків, Богдан Лепкий, Остап Луцький, Сидір Твердохліб, Степан Чарнецький... Естетично близькими до цих „молодомузівців” були композитор Станіслав Людкевич, скульптор Михайло Паращук, живописець Іван Сиверин, скрипаль і маляр Іван Косинин, письменник і композитор Осип Шпитко...
Українські мистці не замикалися як у спілкуванні, так і в формуванні естетичного світогляду лише в рамцях свого виду мистецтва. Відбувалося духовне взаємозбагачення творчих людей.
Прагнучи саме такого ефекту, мистецький портал МузаUA вважає за свою першочергову мету „служити красі” в „молодомузівському” розумінні цього поняття.
МузаUA також пам’ятає та віддає належне „музівській” мистецькій пресі. А саме – газеті „Кур’єр муз”, що вона виходила на початку 1990-х років у Києві, а також літературному альманахові „Муза”, який яскраво запрезентував себе в середині 1990-х у середовищі студентів Київського університету ім. Тараса Шевченка.
Окремо відзначимо, що для дизайну сайту використано елемент обкладинки незабутнього українського конструктивіста Василя Єрмілова, що він її створив для журналу „Аванґард” (1928).
Автором концепції порталу МузаUA та ідеї дизайну є Костянтин Коверзнєв, технічна розробка і дизайн є працею Богдана Михальченка.

В одному з чисел журналу „Світ”, навколо якого 1906 року виникло об’єднання українських модерністів, стверджувалося, що „Молода муза” репрезентує „відомий в инших народів напрямок декадентський, символістичний, модерністичний, естетичний — і як там його всіляко називають. Мета цього напрямку служити красі”.
Петро Карманський, Василь Пачовський, Михайло Яцків, Богдан Лепкий, Остап Луцький, Сидір Твердохліб, Степан Чарнецький... Естетично близькими до цих „молодомузівців” були композитор Станіслав Людкевич, скульптор Михайло Паращук, живописець Іван Сиверин, скрипаль і маляр Іван Косинин, письменник і композитор Осип Шпитко...
Українські мистці не замикалися як у спілкуванні, так і в формуванні естетичного світогляду лише в рамцях свого виду мистецтва. Відбувалося духовне взаємозбагачення творчих людей.
Прагнучи саме такого ефекту, мистецький портал МузаUA вважає за свою першочергову мету „служити красі” в „молодомузівському” розумінні цього поняття.
МузаUA також пам’ятає та віддає належне „музівській” мистецькій пресі. А саме – газеті „Кур’єр муз”, що вона виходила на початку 1990-х років у Києві, а також літературному альманахові „Муза”, який яскраво запрезентував себе в середині 1990-х у середовищі студентів Київського університету ім. Тараса Шевченка.
Окремо відзначимо, що для дизайну сайту використано елемент обкладинки незабутнього українського конструктивіста Василя Єрмілова, що він її створив для журналу „Аванґард” (1928).
Автором концепції порталу МузаUA та ідеї дизайну є Костянтин Коверзнєв, технічна розробка і дизайн є працею Богдана Михальченка.
Не скажу, що це шедевр, але є в тому всьому щось ностальгійне...
http://muza.in.ua/skrinya/133-viktor-sh akula.-dushi-ne-treba-tila....html
http://muza.in.ua/skrinya/133-viktor-sh
http://muza.in.ua/deviatsiya/114-dovzhe nkovi-bulo-nadzvichajjno-shkoda-ciyeyi.h tml
Є така традиція - приймати на віру будь-які мемуарні розмисли. Одначе чи ж такими достовірними є геть усі, без винятку, спогади?
Є така традиція - приймати на віру будь-які мемуарні розмисли. Одначе чи ж такими достовірними є геть усі, без винятку, спогади?
Витяг із загашника есей про "помаранчеву" літературу.
Здається, все написане не втратило своєї актуальности.
http://muza.in.ua/vivisektsiya/97-publi ka-ce-madam-chija-gorljanka-propakhla.ht ml
Здається, все написане не втратило своєї актуальности.
http://muza.in.ua/vivisektsiya/97-publi
http://www.politarena.org.ua/2009/1 0/26/_ce_nazivatsja_svoboda.html
перша ластівка з цікавим гіперлінком...
перша ластівка з цікавим гіперлінком...
http://www.politarena.org.ua/2009/1 0/20/treba_zupiniti_pedoflzacju_ukrani.h tml
аж тільки зараз дійшли руки написати колонку на цю тему
аж тільки зараз дійшли руки написати колонку на цю тему
Душевний есей Володимира Сердюка про Кожелянка:
http://www.politarena.org.ua/2008/0 9/12/perervana_psnja_vasilja_kozheljanka.h tml
http://www.politarena.org.ua/2008/0
А взагалі-то мова не зовсім про Пушкіна, а про збройну боротьбу українців...
http://www.politarena.org.ua/2008/0 2/19/pushkn_buv_retrogradom_shho_sprijjm av_krpactvo_jak_neobkhdne_zlo_dlja_ros.h tml
http://www.politarena.org.ua/2008/0
